Походження

 Звідки походять фразеологізми та як вони виникли ви дізнаєтеся в цій статті. Кожен з нас щоденно використовує в мові значну кількість фразеологізмів, навіть не задумуючись про це.

Історія виникнення фразеологізмів різна – одні мають казкове походження, інші міфологічне, а велика частина фразеологізмів взята з Біблії.

Історія походження фразеологізмів

Фразеологія української мови формувалася впродовж багатьох століть. Більшість сталих словосполук утворилася з вільних поєднань слів, які внаслідок поступової метафоризації та перенесення на інші сфери людської діяльності втратили своє первісне значення і в єдності набули нового.

Джерелами української фразеології є:

1) побутова мова (байдики бити, як корова язиком злизала, кров з молоком);

2) крилаті вислови видатних людей (пропаща сила, лебедина пісня, усе своє ношу із собою);

3) виробничо-професійна діяльність (розмотати клубок, коронний номер, на мисливця і звір біжить);

4) Біблія (випити гірку чашу, закопати талант у землю, блудний син);

5) антична міфологія і література (сізіфова праця, танталові муки, ахіллесова п’ята);

6) українська міфологія (виносити сміття з хати, горобина ніч, до перших півнів);

7) переклади іншомовних висловів (дивитись крізь пальці, шукайте жінку, пам’ятати про смерть);

8) каламбури, анекдоти, жарти (ростуть на вербі груші; на городі бузина, а в Києві дядько);

9) народна творчість (що посієш, те й пожнеш; гірко заробиш — солодко з’їси; ні слуху ні духу);

10) звороти науково-термінологічного характеру (броунівський рух, нейтральна реакція, поставити діагноз).